[для стор.14-16]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення:

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

СЮЖЕТ

(розташуйте їх логічно й послідовно на схемі на стор.14 ворк-бука):

0. Пролог (позасюжетний елемент, передісторія, позначений пунктиром)

1. Експозиція (місце, час дії, знайомство з героями)

2. Зав'язка

3. Розвиток дії

4. Кульмінація (найгостріший момент)

5. Розв'язка

0. Епілог (позасюжетний елемент, післяісторія)

Художні засоби

Алегорія 

Наприклад: образ Бджоли в байці Сковороди уособлює працелюбність

Алітерація 

Наприклад: вітер рве хмари

Алюзія 

Наприклад: І рідним був одразу клич: — Вставайте! Кайдани порвіте! (натяк на Тараса Шевченка)

Анафора 

Наприклад: Всякому місту звичай і права 

         Всяка тримає свій ум голова

Антитеза 

Наприклад: Гетьте думи, ви, хмари осінні,

          Тож тепера весна золота

Асонанс

Наприклад: Тополі поволі стоять собі…

Гіпербола 

Наприклад: І потече сторіками кров у синє море

Епітет 

Наприклад: меланхолійний вальс

Епіфора 

Наприклад: Усмішка твоя — єдина

          Мука твоя — єдина

Заперечне порівняння

Інверсія 

Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві

Метафора 

Наприклад: літа стебельце (у прямому значенні «стебельце» — це частина рослини)

Метонімія 

Наприклад: За тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче (у прямому значенні було б так: плачуть люди Вкраїни)

Окси(ю)морон 

Наприклад: живий + мертвий = живий мрець

Персоніфікація (уособлення) 

Наприклад: небо плаче

Поетичний паралелізм 

Наприклад: Стоїть явір над водою,

          В воду похилився,

          На козака пригодонька,

        Козак зажурився (однаково «сумні» стан природи й стан людини)

Порівняння 

Наприклад: високий, мов дуб;    полечу зигзицею (тобто «як зигзиця»)

Риторичне запитання, звертання, оклик

Наприклад: «Кого вона вбила?», «Поховайте та вставайте!»

Рефрен (повтор) 

Наприклад: Я ж у полоні нав’язливих дум, / Лише одне непокоїть мій ум (повторюється тричі в кінці кожної строфи)

Символ 

Наприклад: камінний хрест — символ тяжкої праці й суму за рідною землею

Тавтологія 

Наприклад: криком кричати

дфалектизми (файно, легінь), архаїзми (уста), історизми (гетьман, бунчук), загальномовні неологізми (дауншифтер), авторські неологізми (дитинно, злотоцінно), звуконаслідувальні слова (ку-ку, брязь)

Далі сумлінно виконуй домашнє завдання, указане на стор.16!) 

[для стор.20-31]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення:

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

Основні ознаки фольклору: 1) анонімність, 2) імпровізаційність, 3) усність

Мотиви (таблиця про календарно-обрядові пісні)

                    Веснянки: Побажання доброго врожаю, сподівання на краще протягом наступного року;

                Русальні пісні: Загадки, розваги молоді; хліборобська та любовна магія

                Купальські пісні: Тематика любовної магії; ворожіння на майбутню долю

                Жниварські пісні: Величання з магічним закликанням врожаю через побажання

                  На Святого Миколая: Закликання Св. Микол., побажання найкращого Україні

                Колядки: Уславлення народження Божого Сина

                Щедрівки: Побажання щастя, здоров я, гарного врожаю господарям

Родинно-побутові пісні:

Основні групи: про кохання,   колискові,    весільні

Маруся Чурай

За переказами, Маруся Чурай народилася у 1625 (за іншими версіями — у 1628 або 1629) році у сім’ї козацького сотника Гордія. Після смерті батька, який у 1648 році був спалений як бунтівник у Варшаві на багатті, залишилася жити з матір’ю Ганною Чурай у Полтаві.

В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми, але яке ненароком випив Гриць.

Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні».

Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — в 1652 році у Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою якогось з українських монастирів). Написала понад 20 пісень

"Віють вітри, віють буйні"

Рід: лірика

Жанр: літературна лірична пісня (схожа на родинно-побутову)

Мотив: страждання дівчини за своїм милим, возвеличення щирого почуття кохання.

"Засвіт встали козаченьки"

Рід: лірика

Жанр: літературна лірична пісня, схожа на козацьку суспільно-побутову 

Мотив: похід козаченьків, розлучення хлопця з матінкою і коханою, звернення сина до матері, щоб вона прийняла його кохану як свою дитину.

Народний ліро-епос

Частина таблиці про історичні пісні, думи, балади: ОСОБЛИВОСТІ

Історичні пісні: 

-за обсягом більші менші, ніж думи;

-спосіб виконання: гуртовий багатоголосий спів

-динамічний сюжет

Народні думи:

-більші за обсягом, ніж історичні пісні

-астрофічна будова (без поділу на строфи)

-нерівноскладові рядки (різна кількість складів у кожному рядку: від 2 до 12)

-замість строф — тиради, уступи, періоди (умовний усний поділ тексту на групи від 2 до 8 рядків)

-виконуються у супроводі бандури, кобзи, ліри

-виконання речИтативом (наспівна протяжна декламація, тобто думи не співають, а "читають")

-урочистий, піднесений стиль дум підсилюється прийомом ретардації (навмисне вповільнення дії шляхом постійного повторення одних і тих же рядків)

-стала будова: 1. зачин («заплачка»), 2. основна частина, 3. кінцівка («славословіє») 

Балади:

- написані у романтичному стилі (незвичайний герой у незвичайних обставинах)

- трагічна розв язка,

- відчутне емоційне напруження,

- у центрі сюжету - лише одна подія з життя головного героя,

-елементи фантастичного, незвичайного

-метаморфози (перетворення людини на тварину або рослину)

"Чи не той то хміль..."

Рід: ліро-епос

Жанр: історична пісня.

Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості гетьмана Б.Хмельницького у битві на Жовтих Водах

Ідея: уславлення Б. Хмельницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.

Історичні відомості: У бою під Жовтими Водами в травні 1648 р. українські війська під керівництвом Богдана Хмельницького здобули першу велику перемогу у Визвольній війні 1648–1654 рр., яка й оспівується в пісні. Золотий Брід, Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води

"Ой Морозе, Морозенку"

Рід: ліро-епос 

Жанр: історична пісня.

Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами.

Ідея: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.

Історичні відомості: пісня «Ой Морозе, Морозенку» розповідає про один із боїв, під  час якого татари розбили козацький загін і полонили, а потім скарали його ватажка. Хто він, Морозенко? Можливо, це один із соратників Богдана Хмельницького — полковник Станіслав Морозенко або осавул (виборна службова особа, яка відала озброєнням, постачанням та військовою підготовкою козаків) Кропивнянського полку Нестір Морозенко. 

"Дума про Марусю Богуславку"

Рід: ліро-епос

Жанр: народна дума

Тема: розповідь про те, як українська дівчина, яка стала дружиною турецького султана, допомагає своїм полоненим землякам, 700 козакам, що 30 літ перебувають у неволі, повернутися до рідної землі.

Ідея: засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя.

Балада "Ой летіла стріла"

Рід: ліро-епос

Жанр: (народна) балада

Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином.

Ідея: висловлення співчуття до загиблого.

[для стор.35-38]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення:

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

Автор: Нестор Літописець

Тема: висвітлення історії східних слов’ян і князівської влади, утвердження християнства на Русі, розповідь про виникнення слов’янської писемності.

Ідея: возвеличення давності слов’янського роду, уславлення загальноруського патріотизму.

Рік створення: 1113.

Рід: епос.

Напрям: монументалізм (див. визначення на стор.12)

Жанр: літопис (хроніка).

«Повість минулих літ» — це перший літопис, який дійшов до нас, його ще називають «Початковим літописом». (від розповіді про появу слов’ян, закінчується князюванням Святополка)

Оригінал «Повісті минулих літ» не зберігся, текст літопису дійшов до нас у двох списках — Лаврентіївському та Іпатіївському.

За зразками «Повісті минулих літ» складалися Київський (про по­дії XII століття) та Галицько-Волинський літописи (про події XIII сто­ліття). У сукупності три літописи називають «Літописом руським» — великою книгою про події часів Київської Русі у світовому контексті до XIII століття.

Оповідання про заснування Києва

Тема: заснування Києва; доля Кия.

Ідея: утвердження правдивого погляду на історію заснування Києва й на те, ким був Кий; возвеличення полян як мудрих людей.

Образи: людей: брати Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь; поляни; цар Царгородський; природи: Дніпро; три гори: Боричів, Щекавиця, Хоривиця; 

Час подій: сер. 5 століття

Місце подій: місто Київ; перевіз; Царгород (Туреччина); містечко Києвець.

Оповідання про помсту Ольги деревлянам

Тема: помста княгині Ольги за смерть свого чоловіка Ігоря.

Ідея: утвердження думки про безсумнівну справедливість кари володаря попри те, що причною для помсти є його власні несправедливі дії; утвердження думки про необхідність «сильної князівської руки»; возвеличення мудрості й прозірливості великої княгині Ольги.

Образи: древляни; київський князь Ігор, Мал — древлянський князь; княгиня Ольга, маленький син Святослав; данина; спис, голуб

Час подій: 6453 (945) — 6454 (946).

Місце подій: Іскоростень, Київ, Вишгород. 

[для стор.42-43]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення:

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

Рід: ліро-епос.

Жанр: героїчна поема 

Напрям, стиль: орнаменталізм

Тема: зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Іго­ря на половців навесні 1185 р.

Головна ідея: заклик руських князів до єднання для спільної бороть­би проти зовнішніх ворогів.

Автор: невідомий, думки вчених розійшлися: одні вважають, що твір написаний кимсь із тогочасної феодальної верхівки (може, самим Ігорем чи його сином Володимиром), інші - незнатною людиною, вихідцем з Чернігово-Сіверщини, одним із учасників походу, який повернувся на батьківщину. 

Рік: 1185

Центральний образ: Руська земля

Місце бою: р. Каяла ("біля Дону великого") (2-й бій)

Оповідь про ці події міститься в Київському літописі.

Композиція:

Пролог: роздуми автора над манерою виконання, згадка про співця Бояна

Експозиція: детальний історичний екскурс у минуле Русі, збирання в похід Ігорія з Новгород-Сіверського та Всеволода з Курська

Зав’язка: похід князя Ігоря разом із братом буй-туром Всеволодом, попри затемнення сонця, лихі віщування природи

Розвиток дії: перший бій – перемога, другий бій - поразка війська Іго­ря; плач руських жінок — віщий «мутен сон» київського князя Святосла­ва та його «золоте слово, з сльозами змітане», звернене до руських князів; плач Ярославни в Путивлі на забралі, звертання її до сил природи (Сонця, Дніпра-Славути, Вітру) 

Кульмінація: князь Ігор та його син у полоні

Розв’язка: утеча Ігоря з половецької неволі з допомогою Овлура — погоня половців Гзака й Кончака за князем — зустріч у Києві й уславлення Ігоря та його дружини.

[для стор.54-56]

тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення:

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

"Бджола та Шершень"

Напрям: бароко. (див. визначення на стор.12)

Жанр: філософська сатирична байка.

Збірка: 26-а байка зі збірки «Байки Харківські», до складу якої входить 30 творів.

Тема: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.

Головна ідея: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея "спорідненої праці").

Композиція «Бджола та Шершень»

Твір складається з двох частин: сюжетної і дидактичної («сили»). 

"Всякому місту - звичай і права"

Історія створення: 10-та пісня збірки «Сад божественних пісень» ...

Мотив: нищівне висміювання і засудження моральних вад тогочасного суспільного життя

Рід: лірика (громадянська + філософська)

Напрям: бароко

Жанр: сатирична пісня

"De libertate"

Мотив: утвердження свободи як найвищої цінності, уславлення Б.Хмельницького як символа свободи

Рід: лірика (громадянська (патріотична))

Напрям: бароко

Жанр: ліричний вірш, схожий на оду або гімн

[для стор.61-65]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення:

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

"Енеїда"

Рід: ліро-епос

Напрям, стиль: класицизм

Жанр: ліро-епічна бурлескно-травестійна поема (див. "бурлеск" і "травестія" на стор.16)

Тема: змалювання життя українського суспільства кін. ХVІІІ — поч. ХІХ ст., різних верств населення (переодягнутого в троянців, латинян та інших народів).

Ідея: висміювання українських панів і чиновників, козацьких старшин, їхнього паразитичного життя; уславлення патріотизму, вірності обов’язку, мужності, товариської солідарності (Еней, троянці, Низ та Евріал); утвердження безсмертя українського народу

Композиція: твір містить 6 частин, які змістовно пов’язані з подорожжю Енея і тими пригодами, що трапилися з ним.

Експозиція: знайомство з Енеєм і його ватагою троянців, які нагадують козаків-запорожців, з їх завзяттям, хоробрістю, веселими звичаями і войовничим настроєм.

Зав’язка: подорож Енея з троянцями у пошуках Італії.

Кульмінація: битва Енея з Турном, в результаті якої боги також розділились на два загони.

Розв’язка: перемога Енея над Турном, бо Зевс зглянувся на героя і став на його бік: «Живе хто в світі необачно, / Тому нігде не буде смачно, / А більш, коли і совість жметь».

У творі накладаються дві сюжетні лінії:

• головна: реальні мандри запорозьких козаків після зруйнування Січі;

• другорядна: канва сюжету поеми Вергілія.

«Наталка Полтавка»

Рід: драма.

Напрям: сентименталізму+реалізм

Жанр: соціально-побутова драма (за визначенням автора, "малоро­сійська опера у двох діях").

Тема: зображення життя й побуту українських селян на початку XIX ст.; вірність у коханні людей з народу.

Ідея: оспівування духовної величі людини з народу.

Символічні образи: Тетерваковський - символ українців-перевертенців.

Композиція: дві дії, ремарки російською мовою

Експозиція: перша поява Наталки, її розмова з возним: Наталка дуже любить Петра і чекає його з далеких мандрів.

Зав’язка:намір возного одружитися з Наталкою, у якому йому має допомогти виборний Макогоненко

Розвиток дії: старшина села вмовляє Наталку погодитися на шлюб з паном возним і діє через матір, а другий посередник, Микола, влаштовує побачення Наталки з Петром, який оце повертається із заробітків, куди погнали його лиха доля і Наталчин батько, що не погодився віддати дочку за наймита. Та й стара Терпилиха мріє про багатого зятя. Отже, на шляху до щастя закоханих — майнова нерівність.

Кульмінація: поява Петра. Категорична відмова Наталки стати дружиною обозного 

Розв’язка: благословення матері Наталки і Петра на одруження, оскільки возний зазначив: «Я отказуюсь од Наталки і уступаю Петру во вічноє і потомственноє владєніє з тим, щоб зробив її благополучною».

Місце дії: село над Ворсклою під Полтавою

Час дії: поч. 19 ст., протягом одного дня

[для стор.72-84]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення:

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

Тарас Шевченко

Народився __9.03.1814__ року в селі __Моринці__ Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Дитячі роки проходять у селі Кирилівка. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Залишившись сиротою, іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. 

Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. 1828 року взяли __козачком__ (слугою) до панського двору у с. Вільшану. Упродовж майже 2,5 років — з осені 1828 року до початку 1831 р. — Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні.

Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця __Ширяєва__.

Улітку 1836 р. він познайомився зі своїм земляком — художником ___І. Сошенком___, а через нього — з Євгеном Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим.

Навесні __1838 року__викупили молодого поета з кріпацтва (Брюллов намалював портрет Жуковського, який продали на аукціоні).

Незабаром став студентом __Академії мистецтв у Петербурзі__.

Першу збірку своїх поетичних творів (8) видав __1840__ року під назвою  __«Кобзар»__.

25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву.

У 1844р. написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»), ставши на шлях безкомпромісної боротьби проти самодержавної системи тодішньої Російської Імперії.

5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду в Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника.

31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва, оселився в будинку.

У квітні 1846 року після знайомства з __М.Костомаровим__ пристав до ___Кирило-Мефодіївського братства__. Заарештували 5 квітня 1847, коли він їхав на весілля до П. Куліша, на переправі в Києві.

Відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Вирок підписав особисто цар Микола І, «із забороною писати й малювати». Заслали в солдати до Оренбурга.

Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції.

У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. Звільнено з заслання у 1857 р. завдяки родині Толстих та смерті царя, Миколи І.

Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. Влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер. А в травні того ж року перепоховано на Тарасові горі в Каневі.

(до таблиці про періоди творчості)

Твори

Рання творчість (1838-1843): "Катерина"

період "Трьох літ" (1843-1847): "Сон" ("У всякого своя доля..."), "Кавказ", "І мертвим, і живим...", "Заповіт"

"Катерина"

Присвята: "Василю Жуковському ..."

Напрям: романтизм (сильні почуття, винятковість жінки, трагізм її долі).

Рід:  ліро-епос

Жанр: соціально-побутова поема.

Тема: доля жінки-покритки в умовах занепаду традиційної (патріархальної, народної) моралі й формування нового (імперського) суспільства, засновками якого є далекі від моралі принципи й норми.

Ідея: гнівний осуд панської розбещеності, захист знедолених, співчуття жінці-матері; засудження аморальності панівного класу

Образи: Катерина — образ України. Івась — образ байстрюка. Офіцер Іван— негідник (в кульмінації).

Композиція: 5 розділів:

Пролог: звернення ліричного героя до дівчат, щоб не кохалися з москалями 

Експозиція: розповідь про непослух Катерини 

Зав'язка: Катерина, попри поради батьків, таємно зустрічається з Іваном-москалем 

Розвиток дії: Іван вирушає в похід, обіцяє повернутися — Катерина вагітна, народжує — батьки змушені її вигнати, бо вона порушила норми моралі — Катерина, голодна, холодна, зневажена людьми, іде на північ, зустрічає москалів, які сміються з неї — зима, Катерина знаходить прихисток у хаті лісничих-карбівничих — зранку чує, що проходять повз москалі

Кульмінація: зустріч Катерини з Іваном-москалем, який від неї відвертається 

Розв'язка: Катерина залишає малого сина на снігу й кидається в ополонку

Епілог: випадкова зустріч сліпого кобзаря й сироти Івася (син Катерини) з батьком-москалем, який відвертається, упізнавши в малому себе.

"Сон" ("У всякого своя доля...")

Композиційно поема не поділена на розділи, але ми можемо виділити в ній 2 вступи й три частини: Україна, Сибір, Петербург.

У вступі можна спостерігати роздуми оповідача про суспільні умови, які призводять до розбрату і морального звиродніння, вступ має сатиричний характер.

1. У першій частині оповідач прощається з «безталанною вдовою» Україною, летить з совою, бачить, як картина ідилічного пейзажу змінюється страшними картинами кріпацтва.

2. В умовно виділеній другій частині поеми герой переноситься до Сибіру, щоб сховатись від пануючого на землі зла, але перед ним відкривається нова картина неволі — життя каторжників, "мертвці за правдою встають", "із норм золото виносять", автор зображує «царя волі» (алюзія на Ісуса Христа). 

3. У третій частині картина каторги змінюється картиною Петербурга: ліричний герой- простак-провінціал біля царського палацу, потім переноситься всередину, там карикатура на дружину царя ("мов опеньок..."), гротескна "сцена генерального мордобитія" ("цар підходить до найстаршого..."), потім опиняється біля берлескно описаного пам'ятника Петру І ("Первому Вторая"), біля пам'ятника спускається дух (алюзія на Павла Полуботка), потім душі козаків, закатованих під час будівництва Петербурга.

Напрям: реалізм.

Рід: ліро-епос

Жанр: соціально-політична сатирична поема

Тема: російський тоталітарний імперський режим; життя народу в умовах самодержавної Росії; доля України та її дітей.

Ідея: викриття диявольської сутності світу царської Росії, де все людське, моральне, духовне спотворене до своєї протилежності; засудження історичного безпам’ятства й запроданства українців.

"Кавказ"

Присвята: Якову де Бальмену

Напрям: реалізм

Рід: ліро-епос

Жанр: сатирична поема-інвектива (див. "інвектива" на стор.16)

Тема: війна царської Росії на Кавказі; загибель друга Якова де Бальмена на цій, «не його» війні.

Ідея: осуд загарбницької війни царської Росії на Кавказі; уславлення боротьби кавказців за свободу, які ще не віддали «свої гори» загарбникам, на відміну від українців, сатиричне викриття міфу про росіян як «християнських просвітителів»

Композиція: твір написаний у формі революційно-викривального ліричного монологу 

Експозиція: романтичне зображення величі Кавказьких гір; давньогрецький міф про Прометея. 

Зав’язка: розмірковування автора над стражданнями народу від жорстоких утисків катів-гнобителів та засудження бездіяльності людей

Кульмінація: монолог-звернення колонізатора до горця (від слів "черук і скаля - ...").

Розв’язка: інтимний реквієм по загиблому другові, «доброму», «незабутньому» Якову де Бальмену, який випив "з московської чаші московську отруту". Значить, його вбивця — царизм, а не горці.

"І мертвим, і живим..."

Особливість назви: мертві - українські поміщики, живі — інтелігенція, еліта;  ненароджені — селяни.

Рід: ліро-епос

Жанр: послання

Тема: стан українства, зокрема його еліти, як морально й національно деградованого суспільства; минуле й майбутнє України, пошуки поетом національної еліти, її прикметних рис.

Ідея: розвінчування українських інтелігентів-безхребетників; передбачення майбутніх діянь провідної верстви; заклик до самостійного осмислення історичного минулого України.

"Заповіт"

Напрям: реалізм 

Рід: лірика (громадянська)

Жанр: ліричний вірш, вірш-послання, вірш-медитація

Мотив: утвердження думки про щасливе (вільне) майбутнє українського народу, яке треба здобути в боротьбі з ворогами.

[для стор.89-90]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення:

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

"Чорна рада"

Рід: епос

Напрям: романтизм (див. "романтизм" на стор.12)

Жанр: історичний роман-хроніка (хроніка подій 1663 року, Ніжин 1663 року)

Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. — доби Руїни.

Головна ідея: необхідність національної зла­годи українців, провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення).

Час подій: червень 1663 року

Місце подій: хутір Хмарище, Київ, Ніжин, хутір Романівський Кут

Композиція: роман складається з 18 частин, у ньому на­явні 2 сюжетні лінії: головна — політична (вибори гетьмана) і друго­рядна (любовна).

Оригінальним композиційним прийомом у творі є наскрізний образ дороги. 

Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.

Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.

Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень.

Розв’язка: Смерть Я. Сомка на Лівобережжі, І. Шрама на Правобережжі; одруження Петра з Лесею.

Центральним у романі є образ черні, соціальних низів.

Прототип Шрама: паволоцький полковник Іван Попович (Чепурний)

[для стор.96-97]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення:

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

справжнє ім`я – Іван Левицький

"Кайдашева сім'я"

Історія написання: в основу повісті автор поклав зображення життя однієї селянської родини, прототипом якої стала родина селян Мазурів із кутка Солоний, відома своїми бійками та колотнечами.

Напрям: реалізм 

Рід: епос

Жанр: соціально-побутова повість-хроніка

Тема: життя української родини другої половини XIX ст. (після реформи 1861 р.) в умовах занепаду патріархального способу буття

Ідея: засудження й висміювання вад існуючого суспільного ладу, які спотворювали людські почуття й взаємини, висміювання жорстокості й дріб’язковості в людських стосунках; 

Час подій: після 1861 року (після реформи про скасування кріпацтва).

Місце подій: село Семигори, Біївці, Київ

Композиція: 9 розділів, сюжет у яких розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен.

Експозиція: опис села Семигори, портрети головних героїв, розмова Карпа та Лавріна про одруження.

Зав’язка: одруження Карпа з Мотрею

Розвиток дії: постійні сутички в родині, одруження Лавріна з Мелашкою, обрання Карпа десяцьким, проща Мелашки до Києва, смерть Омелька Кайдаша, розподіл спадщини.

Кульмінація: бійка Мотрі з Марусею, внаслідок якої Маруся втратила око.

Розв’язка: примирення двох сімей після того, як засохла груша.

[для стор.102-104]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення:

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

справжнє ім`я — Панас Рудченко

"Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

Співавтор: Іван Білик (Рудченко)

Інша назва (авторський підзаголовок): «Пропаща сила»

Під час поїздки до рідних Панас Рудченко почув від візника історію про Василя Гнидку, ватажка розбійників, який чинив немало грабунків і вбивств.

Цей факт письменник зафіксував у нарисі «Подоріжжя від Полтави до Гадячого». Пізніше почута історія лягла в основу повісті «Чіпка». Іван Білик (Рудченко), брат Панаса, розкритикував повість за її схематизм і невмотивованість вчинків головного героя, порекомендувавши поглибити соціальне тло твору. 

У результаті брати спільно почали працювати над удосконаленням твору, завдяки чому з’явився багатоплановий роман, який у першій редакції мав назву «Пропаща сила». Остаточною назвою роману стали слова «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Книга Йова, 6: 5).

Назва роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», узята з Біблії, не випадкова...

Напрям: реалізм

Рід: епос

Жанр: соціально-психологічний роман із елементами історичного й філософського.

Тема: зображення життя та боротьби українського селянства проти кріпосництва напередодні і під час реформи 1861 року; зображення життя і еволюції Чіпки Варениченка.

Ідея (міститься в назві роману): соціальні умови вмотивовують вчинки героїв роману, штовхають їх на слизьку дорогу.

Місце дії – село Піски, Московщина, повітове місто Гетьманське.

Час – понад 100 років, основні події — середина XIX ст.

Прототип Чіпки – Василь Гнидка

Композиція роману складна: 4 частини, 30 розділів.

Експозиція:  історія роду і дитинство Чіпки

Зав'язка: у Чіпки відбирають землю - перший духовний злам

Кульмінація: Чіпку виганяють із земства - другий духовний злам

Розв'язка: винищення козацької родини Хоменків, самогубство Галі, арешт і заслання головного героя.

[для стор.111-112]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення:

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

справжнє ім'я - Іван Тобілевич

"Мартин Боруля"

Збірка: уперше опубліковано 1891 р. в журналі «Зоря».

Напрям: реалізм. 

Рід: драма. 

Жанр: соціально-побутова трагікомедія, оскільки в ній наявний момент катарсису (усвідомлення своїх помилок) ; «комедія в 5-ти діях» – так визначив жанр твору автор.

Тема: дворянство як найсокровенніша мрія, як міф про краще життя.

Тематично близькою є п’єса Жана Батиста Мольєра «Міщанин-шляхтич».

Головна ідея: викриття бюрократизму й судової системи, заснованої на хабарництві; засудження підміни особистісних цінностей становою належністю.

Композиція: 5 дій

Експозиція: приїзд Степана додому на гостювання — відрядження Степана на службу з вимогою знайти «достойного жениха» Марисі

Зав’язка: приїзд повіреного Трандалєва й подання апеляції до суду на Красовського

Розвиток дії. повернення з міста наймита Омелька, який повідомляє про втрату майна («перший знак не-щастя») — сватання до Марисі здрібнілого шляхтича й відмова з боку Мартина Борулі, який бачить себе вже дворянином — приїзд панка Націєвського, якого приймають як велике цабе — утеча жениха Націєвського через непорозуміння («другий знак нещастя») — «муштрування» Мартином рідних, щоб все робили по-панськи

Кульмінація: відмова Мартину Борулі в наданні статусу дворянина у зв’язку з помилковим написанням прізвища в документах (Боруля — Беруля)

Розв’язка. приїзд сина, якого звільнили зі служби, спалення Мартином документів як знак повного звільнення від нав’язливої хворобливої ідеї й повернення до гармонійного, нормального життя за природженістю.

Час: сер. 19 ст., протягом кількох тижнів

Прототип Мартина Борулі: Карпо Тобілевич (батько І. Карпенко-Карого)

[для стор.117]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення:

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект 

(для тблиці "Літературні угруповання")

Покутська трійка: Василь Стефаник

"Ланка": В. Підмогильний, І. Багряний 

"Гарт" - ВАПЛіте: Володимир Сосюра, Павло Тичина, Микола Хвильовий, Олександр Довженко, Микола Куліш, Остап Вишня

Київська школа неокласиків ("гроно п'ятірне"): М.Рильський

"Політфронт": Остап Вишня 

"Плуг": І.Багряний 

Клуб творчої молоді, шістдесятники: Д. Павличко, Ліна Костенко, В. Симоненко, І. Драч, В. Стус, Г.Тютюнник, В.Голобородько

"Київська школа поетів": В. Голобородько

"Празька школа": Є.Маланюк

"МУР": І.Багряний

[для стор.119-122]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення:

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

«Чого являєшся мені у сні?»

Збірка: «Зів’яле листя» («Другий жмуток»).

Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм.

Рід: лірика (інтимна)

Жанр: ліричний вірш, ліричний портрет

Мотив: нерозділене юнацьке кохання.

"Мойсей"

Рід: ліро-епос

Жанр: філософська поема-притча

Тема: зображення "смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом".

Ідея: визволення українського народу з-під колоніального гніту як головна мета.

Композиція: пролог і ХХ пісень

 Пролог: звернення до українського народу 

Експозиція: виникнення і наростання конфлікту між пророком і народом через утому, зневіру, перетворився на натовп:

Зав'язка: народ зрікається, проганяє від себе Мойсея, погрожуючи побити камінням

Кульмінація: розмова Мойсея з Єговою та смерть вождя. Розплата за сумніви. З бурі (з душевної бурі Мойсея) обізвався Єгова.

Розв'яза: смерть провідника породжує муки сумління, знову пробуджуються віра, самосвідомість і прагнення йти до мети. Страчують підлих спокусників Авірона й Датана. Знаходиться новий провідник, гідний Мойсея, — «князь конюхів» Єгошуа.

"Захар Беркут"

Рід: епос

Напрям: модернізм (неоромантизм)

Жанр: історична повість

Тема: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Ідея: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості; народ непереможний, коли він згуртований; засудження підступності, зради, жадності, жаги до збагачення за рахунок інших.

Місце дії: село Тухля (недалеко від м. Стрий на Львівщині); р. Опір, Карпати

Час дії: 1241 рік

Центральний образ - сонце ...

Композиція

Експозиція: рішення громади — вигнання Тугара Вовка після ради; побратимство Максима з лучниками та охоронцями будинку Т.Вовка

Зав'язка: напад монголів під керівництвом боярина Т. Вовка і Бурунди на село

Кульмінація: захоплення Максима в полон; смерть усіх прибічників молодого Беркута.

Розв'язка: затоплення кітловини, перемога над монголами, смерть Захара Беркута й Тугара Вовка

[для стор.129-132]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення)

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

"Тіні забутих предків"

Історія написання: У 1910 p., повертаючись з лікування в Італії, М. Коцюбинський на декілька днів зупинився в с. Криворівні на Гуцульщині (на запрошення фольклориста Володимира Гнатюка). Повість М. Коцюбинський написав внаслідок глибоких вражень від життя, звичаїв і обрядів, оригінальності мислення і світосприймання карпатських гуцулів.

Рід: епос

Жанр: соціально-побутова з елементами філософської повість.

Напрям: модернізм. Течія: імпресіонізм + неоромантизм

Тема: життя гуцулів XIX — XX ст. на лоні природи за старими звичаями, де поєднуються християнські і язичницькі вірування.

Ідея: оспівування гармонійного співіснування людини й первісної природи, оспівування краси карпатської природи, возвеличення світлого кохання.

Композиція (сюжет): 

Експозиція: зображення карпатської природи, народження й дитинство 19-ї дитини в сім'ї, Івана Палійчука, збирання гуцульських родин на Храмове свято до церкви 

Зав'язка: знайомство малих Івана й Марічки під час бійки між родинами Гутенюків і Палійчуків, кохання з першого погляду

Розвиток дії: малий Іван вирізає флояру й підслуховує мелодію Чугайстира — зародження кохання й стосунків юних Івана та Марічки — Іван прощається з Марічкою перед тим, як іти на кілька місяців на пасовище — перебування Івана на полонині — повернення Івана, який довідується, що Марічка втопилася — пошуки Іваном Марічки, зникнення його на 6 років — повернення Івана та його одруження на нелюбій Палагні — господарювання Івана й Палагни, «гуляння» Палагни в корчмі — Палагна проводить таємний обряд перед Великоднем і перша її зустріч із мольфаром — Палагна спостерігає битву Юра з грозовою хмарою — Палагна стає любаскою мольфара й нехтує Іваном — бійка Івана з мольфаром — Іван іде в гори, де його починає зводити нявка, яка набула вигляду Марічки — Чугайстир наздоганяє нявку — Іван грає на флоярі, щоб примусити танцювати Чугайстира й тим урятувати нявку

Кульмінація: нявка повертається й заводить Івана до прірви, понівечений Іван помирає

Розв'язка: похорони Івана: сумна частина + веселощі.

Місце дії: Карпати, р.Черемош, Гуцульщина

"Intermezzo" (Присвята: Кононівським полям)

Напрям: модернізм. Течія: імпресіонізм. 

Рід: епос.

Жанр: соціально-психологічна новела

Тема: митець і суспільство.

Головна ідея: важливість ролі митця в суспільстві; людина щаслива й повноцінна лише в гармонії з природою.

Сюжет: сюжет новели — безфабульний: за його основу взято не подієву інтригу, а характерну для імпресіонізму химерну гру настроїв. В «Intermezzo» вони проходять через три фази:

1.  Депресія. Вона викликана великою душевною втомою ліричного героя. Герой утомлений, він перебуває в конфлікті із самим собою. Дже­рело цієї конфліктності — гостра потреба самотності — і водночас не­можливість втечі від «світу людей».

2. Спокійно-споглядальний стан. Цей стан з’являється як продов­ження тієї гармонії, якої сповнене життя природи. А природа в новелі — щось більше, ніж просто тло. Вона одухотворена, недарма ж на початку твору письменник подав перелік «дійових осіб», серед яких є і «Ниви в червні», і «Сонце», і «Зозуля», і «Жайворонки».

3. Обурення, гнів, нетерпіння. Драматургія новели — не тільки у внутрішній конфліктності героя, а й у контрасті між царством пре­красної природи й потворною реальністю людського життя. У чарівну мелодію кононівських полів і небес вриваються дисонанси. Найбільш уражаючий — сповідь селянина про людське горе у фіналі твору (кульмінація).

Експозиція: митець втомився від міста

Зав'язка: рішення героя втекти з міста від буденності, проблем, людського горя 

Розвиток дії: поїздка в потязі — людське море — залізна рука міста — перон — візник — перебування в маєтку — безсонні ночі — прогулянки полями 

Кульмінація: зустріч героя зі «звичайним селянином», що символізує життя (жахливе, страшне), від якого недавно тікав герой, їх розмова про тяжке існування 

Розв'язка: повернення ліричного героя у світ людей («Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає...»).

Час: 1900-ті pp. 

Місце: панський маєток біля села Кононівка, кононівські поля.

[для стор.138-139]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення)

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

Напрям: модернізм. Течія: експресіонізм

Рід: епос

Жанр: психологічна новела, наближена до народної думи (за визначенням автора, "студія" (ретельне вивчення, дослідження чого-небудь))

Тема: еміграція західноукраїнського селянства за океан (трудова) через складні соціально-економічні умови.

Ідея: міцний духовний зв’язок людини зі своєю батьківщиною, відрив від якої рівнозначний смерті; опосередковане засудження такої соціально-політичної ситуації, яка змішує українських селян полишати свої землі

Час подій: кінець XIX ст.

Місце подій: гуцульське село (с. Русів).

Композиція (сюжет): твір складається із 7 розділів, проте сюжет як такий відсутній: 

Пролог: розповідь про долю Івана Дідуха, який наймитував, потім 10 років служив у війську.

Експозиція: по поверненню додому Іван отримав у спадок клапоть землі (горб), найвищий і найгірший на всьому сільському полі, ставши потому «Переламаним». 

Зав'язка: піддавшись вимогам дружини й синів, Іван дає згоду на виїзд до Канади, запрошує повну хату гостей на прощання.

Розвиток дії: Іван розказує про причини, які його спонукають виїхати (земля не прогодує його сім’ю), хоча й переконаний, що це стане загибеллю для нього та його дружини — (IV) Іван зізнається односельцям, що поставив хреста й просить їх не оминати його, проходячи повз, згадувати їх — кум Михайло обіцяє-заспокоює — (V) гості далі п’ють — розмовляють про всяке — Іван і Михайло співають пісню про те, «як жовте осіннє листя, що ним вітер гонить по замерлій землі, а воно раз на раз зупиняється на кожнім ярочку і дрожить подертими берегами, як перед смертю», і плачуть — (VI) уже пора до потяга 

Кульмінація: Іван хапає Катерину, вони дико танцюють польку, поки їх разом не виносять із хати, Катерина ридає на порозі 

Розв'язка: село випроводжає Дідухів, ті йдуть пританцьовуючи, Іван показує Катерині хреста й каже: «Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...».

[для стор.142-143]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення)

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм 

Рід: епос 

Жанр: музична автобіографічна соціально-психологічна новела

Тема: життя трьох обдарованих жінок

Ідея: вільний вибір жінкою свого життєвого шляху та необхідність створення умов для її самореалізації.

Експозиція: дізнаємося про двох несхожих між собою жінок — Марту й Ганнусю, між якими постійно точаться розмови про кохання та плани на майбутнє.

Зав’язка: до дівчат заселяється музикантка Софія Дорошенко

Кульмінація: Софія отримує лист від дядька (Вуйка), у якому той відмовляє їй в утриманні. Дівчина не витримує цього удару й помирає від серцевого нападу, не досягши заповітної мети

Розв’язка: Марта щаслива у шлюбі, а Ганнуся самотужки виховує сина та вся поринула у творчість.

Центральний образ: музика                                  

Оповідь: від І особи (Марти)

Місце дії: якесь європейське містечко, згадується Відень (туди збиралася Софія) і Рим,Італія (там побувала Ганна)

[для стор.145-148]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення)

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

«Contra Spem Spero» (лат. «Без надії сподіваюсь» (худ.засіб: оксиморон))

ілюстрація близька до фразеологізму сізіфова праця

Збірка: «На крилах пісень» (1893).

Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм.

Рід: лірика (інтимна + філософська)

Жанр: ліричний вірш

Композиція: побудована на антитезах

Мотив: роль митця в суспільстві; заперечення декадансних (песимістичних) настроїв і почуттів.

"Лісова пісня"

Лев Касiянович Бас (Скулинський) (1831—1894), житель села Скулин i власник урочища Нечимне, де мав пасiку i загін для худоби, послужив прототипом дядька Лева у «Лiсовiй пiснi». Племiнник Баса Ярмил Кубах став прообразом Лукаша. Це саме вiн, Ярмило, катав Лесю по озеру, показував, як роблять сопiлки, насвистував чарiвнi мелодiї волинського Полiсся. Ярмил Сидорович Кубах дожив до 1947 року, зберiгши багато розповiдей про Лесю.

Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм.

Рід: ліро-драма

Жанр: філософська драма-феєрія (драма-казка)

Тема: зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах.

Головна ідея: оспівування краси людських взаємин, пориву до щас­тя, незбагненної сили великого кохання.

Особливості композиції:

Драма складається з прологу й трьох дій, співвіднесених з трьома порами року: 

1. Весна - зародження кохання

2. Літо - розквіт почуттів

3. Осінь - згасанням почуттів і переживань Мавки та Лукаша.

Пролог: знайомство із царством природи

Експозиція:  дядько Лев, провідник між світом природи й людей, і Лукаш, його небіж, приходять до лісу

Зав’язка: дитина лісу Мавка, розбуджена голосом сопілки сільського парубка Лукаша, прокидається від зимового сну.

Розвиток дії:  З’являється молодиця Килина — втілення бездуховності й моральної обмеженості. Вона в усьому протистоїть Мавці — уособленню любові й краси. Коли Лукаш зраджує кохану і сватає Килину, охоплена відчаєм Мавка втрачає бажання жити й добровільно погоджується покинути цей світ, зникнути «у підземеллі темного Марища» — «Того, що в скалі сидить».

Кульмінація: 2 кульмінаційні вершини:

1) Лукаш зраджує Мавку і сватає Килину, а Мавка провалюється в підземелля Марища 

2) розлючена Килина хоче зрубати Вербу-Мавку, але Перелесник (дух вогню) запалює Вербу, а з нею згоряє все господарство.

Розв’язка: Мати й Килина повертаються в село, а Лукаш залишається в зимовому лісі в обіймах із привидом Мавки й поступово замерзає з усмішкою на вустах.

Місце дії: предковічні ліси на Волині (Полісся)

[для стор.154-162]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення:

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

Микола Вороний

«Блакитна Панна»

Напрям: модернізм. Течія: символізм.

Збірка: «Гротески».

Рід: лірика (інтимно-пейзажна) 

Жанр: ліричний вірш.

Тема: гармонія природи й мистецтва.

Олександр Олесь

справжнє ім'я - Олександр Кандиба

"Чарий ночі"

Збірка: «З журбою радість обнялась»

Напрям: модернізм. Течія: символізм.

Рід: лірика (інтимна).

Жанр: вірш-романс 

(поезія «Чари ночі» Олександра Олеся стала популярною як пісня (романс), що при цьому довго вважалася народною).

Провідний мотив: захоплення красою життя й красою кохання.

"О слово рідне! Орле скутий!"

Збірка: «З журбою радість обнялась».

Напрям: модернізм. Течія: символізм

Рід: лірика (громадянська (патріотична)).

Жанр: вірш-звернення, кредо, медитація 

Тема: роль рідного слова в житті суспільства.

Павло Тичина

"О панно Інно, панно Інно!"

Збірка: «Сонячні кларнети» (у другому виданні).

Напрям: модернізм. Течія: символізм (кларнетизм)

Рід: лірика (інтимна). 

Жанр: ліричний вірш.

Мотив: роздвоєність у коханні; любовний трикутник; нещасна, але світла любов.

"Пам'яті тридцяти"

Рід: лірика (громадянська)

Жанр: вірш-реквієм.

Напрям: модернізм. Течія: символізм

Мотив: самопожертва молодих патріотів заради Батьківщини, ідея патріотизму й гуманізму, засудив жорстокість, терор і класову ненависть.

"Ви знаєте, як липа шелестить"

Збірка: «Сонячні кларнети».

Напрям: модернізм. Течія: символізм, «романтика вітаїзму»

Рід: лірика (інтимно-пейзажна)

Жанр: ліричний вірш.

Мотив: оспівування краси ночі, напоєної любов’ю.

Максим Рильський

"У теплі дні збирання винограду"

Збірка: «Синя далечінь»

Напрям: модернізм. Течія: неокласика

Рід: лірика (неокласична інтимна)

Жанр: сонет (з лат. «звук») — 14-рядковий вірш, побудований за схемою 4-4-3-3

Мотив: гімн життю й молодості

Володимир Сосюра

"Любіть Україну"

Збірка: «Щоб сади шуміли». 

Рід: лірика (громадянська (патріотична)).

Жанр: вірш-послання. 

Мотив: заклик до всіх українців любити свою Батьківщину заради її вічного існування, а отже, і власного.

Богдан-Ігор Антонич

"Різдво"

Збірка: «Три перстені».

Напрям: модернізм. Течія: символізм

Богдана-Ігоря Антонича складно віднести до якоїсь течії, оскільки його творчість характеризується винятковою вишуканістю й неоднозначністю, де національне злите зі світовим, міфологія з реальністю, раціональне з ірраціональним.

Рід: лірика (філософська).

Жанр: вірш-містерія

Мотив: народження Христа, поєднання християнських мотивів із язичницькими

[для стор.166-167]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення)

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

Микола Хвильовий (1893-1933)

справжнє ім'я - Микола Фітільов

"Я (Романтика)"

Присвята: "Цвітові яблуні" (новелі М.Коцюбинського)

Напрям: модернізм. Течія: «романтика вітаїзму»; імпресіонізм.

Рід: епос. 

Жанр: соціально-психологічна новела

Тема: життя й вибір людини в умовах революційних подій 20-х рр. XX ст.

Ідея:  беззастережне служіння абстрактній ідеї, сліпий фанатизм, убивство призводять до знищення людського в людині й деградації особистості та не є тим, на чому може бути побудоване ідеальне суспільство («загірна комуна»).

Час подій: 20-ті рр. XX ст., революція

Композиція: складається з ліричного вступу й трьох частин, у яких відтворено три різні ситуації на фронті й три різні душевні стани ліричного героя.

Сюжет:

Пролог: образ революційних подій, почуття «Я» до матері та матері до нього

Експозиція: палац на горі, де засідає чека-трибунал, члени трибуналу

Зав'язка: міркування «Я» про минуле й теперішнє, про себе як про чекіста й водночас людину 

Розвиток дії: низка смертних вироків (крамар ікс, теософи ігрек і зет (мужчина і женщина), версальці) 

Кульмінація: з-поміж черниць, яких привели до «чорного трибуналу», «Я» впізнає свою матір, але виносить присуд: «Розстрілять» 

Розв'язка: «Я» розстрілює матір

Місце дії: «Помешкання наше — фантастичний палац: це будинок розстріляного шляхтича. Химерні портьєри, древні візерунки. Тут засідає садизм».

[для стор.172]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення:

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

"Майстер корабля"

Прототипи: То-Ма-Кі – художній редактор Юрій Яновський, Сев – режисер Олександр Довженко, Тайах – балерина Іта Пензо (пізніше репресована), Богдан – актор Григорій Гричер; Професор – художник й архітектор, В. Кричевський; Директор — матрос Павло Нечеса (директор кінофабрики)

Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм

Рід: епос

Жанр: автобіографічний мемуарний мариністичний роман, «романтичний трактат про мистецтво»

Тема:  сенс земного буття, осягнення і минулого, і майбутнього; теми жінки, кохання.

Ідея: утвердження торжества молодості, енергії, непере­можного життєлюбства; поетизація вільного творчого начала в українській людині, пробудженій до нового життя.

Час: досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925-1927 рр.

Місце дії: Місто — портова Одеса, тодішній «Голлі­вуд на березі Чорного моря». Дія відбувається то в Одесі, то в Італії, Румунії, навіть на острові Ява. 

Композиція твору “Майстер корабля”: 19 розділів, зміщення часових площин, вставні листи від Тайах (розповідь про молодість) і синів оповідача Генрі і Майка (сучасність).

Експозиція: розповідь оповідача про себе і мету початку своєї розмови.

Зав’язка: приїзд молодого редактора на кінофабрику, знайомство з балериною Тайях, врятування Богдана.

Розвиток дії – підготовка до зйомок нового фільму Сева, історії, які ляжуть в його основу, розповідь про будні на кінофабриці, розгортання стосунків між редактором, Севом і Тайях.

Кульмінація : напад на редактора і Богдана, спускання брига на воду

Розв’язка: спільна перемога Сева і редактора над нападниками, вибір Тайях, прочитання батькових мемуарів синами.

Закінчується словами: "Попід нами знайома земля, / Капітан! / Кораблі підняли якоря, / Капітан!"

• Майстер корабля ­– це дерев’яна статуетка, схожа на Банджі, яку прикріплюють спереду на корму

[для стор.178-179]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення)

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

Напрям: модернізм. Течія: неореалізм.

Рід: епос.

Жанр: соціально-психологічний філософський (екзистенціальний) інтелектуальний урбаністичний роман.

Тема: життя й трансформація вихідця із села в умовах великого міста; народження письменника.

Ідея: утвердження думки про неоднозначність натури людини, у якій поєдналися і високі пориви, і низька тваринна сутність; аналіз психології людини-завойовника, людини-творця.

Час подій: 1920-ті роки (період українізації).

Місце подій: Київ.

Композиція: 2 частини

Сюжет: 2 сюжетні лінії твору. Перша сюжетна лінія – становлення Степана Радченка як письменника. Друга сюжетна лінія – стосунки Степана Радченка з жінками.

Експозиція : Приїзд Степана до Києва пароплавом по Дніпру разом з Надійкою й Левком, знайомство із містом.

Зав’язка : Поселення С. Радченка у Гнідих.

Кульмінація: Смерть Зоськи

Розв’язка : зустріч з балериною Ритою

Головний герой – маргінальний образ (від лат. marginales — той, що знаходиться на краю, межі) — знаходження в межовій ситуації, пограничному стані (уже не селянин, але ще й не справжній житель міста).

[для стор.185-187]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення)

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

Остап Вишня

справжнє ім'я - Павло Губенко

"Моя автобіографія"

У назві гуморески «Моя автобіографія» використано тавтологію.

Напрям: модернізм. Течія: неореалізм.

Рід: епос.

Жанр: соціально-побутова автобіографічна гумореска.

Тема: найяскравіші події життя автора й окреслення становлення характеру.

Ідея: надзвичайний вплив дитинства, освіти, рідної мови на формування людини; щастя як обов’язкову умову людського існування.

Час подій: 1 листопада (за ст. ст.) 1889 р. – 1921 р.

"Сом"

Напрям: модернізм Течія: соціалістичний реалізм, неореалізм

Рід: епос. 

Жанр: соціально-побутова гумористична усмішка.

Тема: розповідь про сомів за царських часів і за радянських.

Ідея: утвердження любові до рідної природи, змалювання її казкової краси; висміювання марновірства й обмеженості; прихована насмішка над владою.

Час: царські часи — радянські часи (20-ті роки XX ст.).

Місце подій: заплава річки Оскіл за славним містом Енськом на Харківщині.

Композиція: усмішка складається з чотирьох частин:

1. опові­дач запрошує читача побувати на Осколі й помилуватися краєвидами;

2. дід Панько застерігає бути обережним біля ковбані, у якій живе величезний сом;

3. про сома, який тягав за собою моторного човна;

4. герой-оповідач розпо­відає про те, чим живляться соми і як їх ловити.

[для стор.191]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення)

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

"Мина Мазайло"

Рід: драма

Жанр: соціально-побутова сатирична «філологічна» комедія (за автором, «філологічна водевіль»)

Тема: зображення процесу українізації в Україні у 20-х роках XX століття на прикладі однієї родини; «міщанство й українізація».

Ідея: засудження національного нігілізму українців, у свідомості яких міцно вкоренилося переконання в тому, що все українське — «третій сорт», а також великодержавного шовінізму; піднесення національної свідомості українців.

Час подій: 1920-ті рр. (період українізації)

Місце подій: місто Харків, район Холодної Гори, Н-ська вулиця, 27 (дім Мини)

Композиція: 4 дії

Сюжет перегукується з п'єсою Мольєра "Міщанин-шляхтич" та трагікомедією І. Карпенка-Карого "Мартин Боруля".

Експозиція: знайомство з сім‘єю  Мини Мазайла

Зав'язка: Мина повертається з загсу після подання заяви на зміну прізвища; приїжджають тьотя Мотя і дядько Тарас 

Кульмінація: публікація в газеті рішення про зміну прізвища 

Розв'язка: Мина Мазайло дізнається з газети про своє звільнення через… опір українізації.  Для героя вона трагічна.

[для стор.196]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення)

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

"Зачарована Десна"

Рід: епос.

Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм

Жанр: автобіографічна кіноповість. ("автобіографічне кінооповідання")

Тема: життя дитини на берегах Десни; життя традиційної української родини

Ідея: возвеличення краси Десни, оспівування щасливої пори дитинства й водночас гіркий плач над нещасливою долею своїх трудівників-батьків; утвердження найвищих ідеалів людяності.

Місце: с. Сосниця, Чернігівщина, береги річки Десни

Композиція: твір можна поділити (умовно) на 7 новел: «Город», «Хата», «Смерть братів», «Смерть баби», «Повінь», «Сінокіс», «Коні», «До школи» плюс ліричні та публіцистичні відступи.

[для стор.201-202]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення)

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

"Модри Камень"

Рід: епос

Жанр: психологічна новела

Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм

Тема: спогади руського (тут у значенні українського) вояка-партизана про зустріч з дівчиною Терезою у словацьких горах.

Ідея: показ цінності простих людських почуттів (доброти, симпатії, довіри, закоханості) у складні воєнні часи.

Композиція:  5 розділів, у п’ятому розділі елементи п’єси: розмова героїв подана як репліки персонажів п’єси

Експозиція: оповідач зі сховку спостерігає за дівчиною.

Зав’язка: прихід партизанів (оповідача і його друга Іллі) у дім Терези і її матері.

Розвиток дії: перебування партизанів в словацькому домі, їхній відхід.

Кульмінація: Терезу забрали на розстріл.

Розв’язка: спогади-мрії оповідача про кохану.

Місце дії: Чехословацька республіка, Словаччина, с. Модри Камень

Час дії: роки Другої світової війни

[для стор.204-205]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення)

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

«Три зозулі з поклоном»

Написано під впливом почутої пісні «Летіла зозуля через мою хату» 

у виконанні сліпого бандуриста.

Присвята: «Любові Всевишній присвячується»

Напрям: модернізм. Течія: неореалізм.

Рід: епос

Жанр: філософська новела з елементами автобіографічної

Тема: кохання, «любовний трикутник»; глибоке віддзеркалення внутрішнього світу героїв, складні перипетії їхніх доль, саможертовна любов, яка без дозволу входить у людські серця.

Ідея: возвеличення любові як найвищої загальнолюдської цінності, як великої таємниці буття, яку ще нікому не вдалося розгадати

Композиція (сюжет): обрамлення (розпитування сина) і три частини; повторюваний образ "татової сосни"; зміщення часових площин

«Останній лист від батька» є своєрідною новелою в новелі. Оповідь ведеться від І особи — сина-студента.

Пролог-обрамлення: студент повертається з міста в новому костюмі (заробив гроші, розвантажуючи вагони) — його проводжає поглядом Марфа Яркова, бо він схожий на батька — студент питає у матері Софії про Марфу

Зав'язка: мати розповідає сину: Марфа любила його батька Михайла й завжди відчувала прихід листів від нього із заслання, поштар дозволяв їй потримати ці листи

Кульмінація: В останньому листі з каторги Михайло жаліється Софії, що десь поряд із ним ходить Марфина душа, не даючи йому спокою

Розв'язка: Михайло просить дружину передати їй від нього «три зозулі з поклоном», які «чи перелетять через Сибір неісходиму» 

Епілог-обрамлення: син питає себе «Як вони чули одне одного — Марфа і тато?», «Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?», на що чує відповідь великої «татової» сосни: «Тоді не було б тебе» 

[для стор.210-216]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення)

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

Андрій Малишко

"Пісня про рушник"

Напрям: модернізм (умовно). Течія: неоромантизм.

Рід: лірика (інтимна)

Жанр: пісня.

Мотив: найщиріша синівська подяка матері; возвеличення простої й водночас великої материнської любові.

 Василь Симоненко

"Ти знаєш, що ти - людина?"

Збірка: «Земне тяжіння».

Рік: 1962 

Рід: лірика (філософська) 

Напрям: неонародництво 

Жанр: ліричний вірш, вірш-декларація

Мотив: утвердження думки про неповторність кожної людини; заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.

"Задивляюсь у твої зіниці"

Рід: лірика (громадянська (патріотична))

Жанр: ліричний вірш.

Мотив: поет звіряється у любові до України, закликає земля­ків любити рідну землю, дбати про її майбутнє.

"Лебеді материнства"

Рід: лірика (громадянська (патріотична))

Жанр: ліричний вірш (колискова)

Мотив: любов до матері й Батьківщини.

Василь Стус

"Господи, гніву пречистого"

Рід: лірика (філософська)

Жанр: ліричний вірш, медитація, віршова молитва

Мотив: звернення ліричного героя до Всевишнього з проханням не осудити його за глибоку віру і надію, бо утверджує безсмертя людського духу.

Дмитро Павличко

"Два кольори"

Рід: лірика (особиста (інтимна)).

Жанр: пісня.

Мотив: роздуми про долю людини, про те, що для неї найдорожче - це вияв любові до рідної матері, яка своїми руками вишила синові сорочку червоними і чорними нитками

Іван Драч

"Балада про соняшник"

Рід: ліро-епос

Напрям: модернізм. Течія: сюрреалізм

Жанр: літературна філософська модерна балада-притча

Тема: народження людини-творця, людини-поета.

Ідея: поет повинен прагнути високості в поезії, укорінюючись при цьому в рідному ґрунті, у національній творчості

Композиція (сюжет): складається з 2-х частин 

1) притчевої (алегоричної) 

2) роз’яснювальної («Поезіє, сонце моє оранжеве! / Щомиті якийсь хлопчисько / Відкриває тебе для себе, / Щоб стати навіки соняшником»).

Василь Голобородько

"Наша мова"

Рід: лірика (громадянська (патріотична))

Жанр: верлібр, ліричний вірш

Мотив: висловлення почуття любові, пошани до рідної мови, яка «проспівана у Пісні», «записана у Літописі». 

[для стор.220]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення)

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

"Страшні слова, коли вони мовчать"

Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм.

Рід: лірика (філософська)

Жанр: ліричний вірш (роздум, медитація). 

Мотив: слово в житті людини, сутність поезії.

"Маруся Чурай"

Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм.

Рід: ліро-епос

Жанр: історичний роман у віршах (за визначенням автора)

Тема: доля легендарної української дівчини-піснетворки на тлі історичних подій середини XVII ст. — часів Хмельниччини.

Ідея: утвердження думки про невмирущість пісні, народу; возвеличення кохання як найсвітлішого людського почуття; уславлення патріотизму як самовідданого служіння батьківщині; осуд «дрібних» душ, нездатних піднятися до величі геніїв у їхній любові до Батьківщини, у коханні.

Час подій: середина XVII століття.

Місце подій: Полтава, Київ.

Композиція: твір містить 9 розділів, у яких розвивається 2 сюжетні лінії: кохання Марусі та Грицька (1) й боротьби українського народу проти польських завойовників (2).

Центральний розділ: третій, "Сповідь"

Експозиція:  відтворення історичної епохи, розповідь про героїв

Зав’язка: стосунки Марусі з Грицем Бобренком, отруєння Гриця

Розвиток діії – похід на прощу з мандрівним дяком.

Кульмінація: суд і смертний вирок

Розв’язка: грамота гетьмана Богдана Хмельницького, виправдання Марусі…

[для стор.227]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення)

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

 "Уривок з поеми"

Напрям: модернізм. Течія: символізм

Рід: лірика (громадянська)

Жанр: ліричний вірш

Мотив: пробудження в народу психології переможця

[для стор.228-229]

(тут міститься частина інформації (решту ви вже маєте у ворк-буці), необхідна для заповнення)

виділене жирним шрифтом записуйте у ворк-бук й аналізуйте =)

!Після заповнення теми ще раз уважно й вдумливо перечитайте конспект та виконайте домашнє завдання, указане в кінці опрацювання кожної теми!

(виконані тестові завдання звіряйте з відповідями на стор.293-295, якщо працюєте самостійно)

Іван Багряний

Справжнє ім'я письменника: Іван Лозов'ягін (Лозов'яга)

 "Тигролови"

Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм.

Рід: епос. 

Жанр: автобіографічний пригодницький (авантюрний) роман

Тема: життя людини в умовах тоталітарної системи; життя українців-переселенців у Зеленому Клину (Далекий Схід) 

Ідея: засудження тоталітарного режиму; возвеличення сильної людини, спроможної подолати будь-які труднощі, зберігши в серці добро й любов.

Час подій: 30-ті рр. XX ст. (сталінські репресії)

Місце подій: Україна — потяг до Сибіру — Сибір — тайга — поселення Зеленого Клину — Уссурійський край - Хабаровськ - праліси Сахоте-Аліня - Владивосток — Маньчжурія.

Композиція (сюжет): 2 частини, 12 розділів

Основним композиційним принципом, за яким побудовано роман, є принцип дихотомії, тобто сюжетні лінії розгортаються пара­лельно, протиставляються і зіставляються.

Експозиція: опис двох потягів (потяг-дракон) — двох світів

Зав’язка: втеча Григорія Многогрішного з поїзда-дракона.

Розвиток дії: герой-в’язень потрапляє до сім’ї тигроловів (Сірків).

Кульмінація: вбивство Медвина Многогрішним.

Розв’язка: еміграція Григорія та Наталки за кордон у Маньчжурію

[стор.233-236]

(уся інформація там уже надрукована)

Далі сумлінно виконуй домашнє завдання, указане на стор.236!) 

А потому переходь доузагальнювальних завдань!

ЗНО на 200 - це ж про тебе?!)))